Зелена економіка і справедлива трансформація на тлі війни - Андрій Табінський

Андрій Табінський, виконавчий директор Асоціації вугільних громад України, розповів про економічний вплив справедливої трансформації та обґрунтував актуальність втілення цієї концепції в умовах війни. Читайте далі думки експерта про те, чому варто розпочати перебудову економіки вже сьогодні!

Повномасштабне вторгнення яскраво підсвітило та актуалізувало гостру потребу у двох неминучих процесах  на нашому євроінтеграційному шляху і на шляху перебудови економіки. Йдеться про розвиток зеленої економіки та реалізацію справедливої трансформації вугільних регіонів. Саме ці два процеси потенційно стануть ще й невіддільними і ключовими складовими післявоєнного відновлення.

Зелена економіка = нові робочі місця

Внаслідок російсько-української війни ми втратили від 3 до 5 мільйонів робочих місць, приблизно стільки ж людей покинуло країну. Це величезний людський капітал, який маємо повернути та інвестувати у наше майбутнє.  Згідно з дослідженням Razom We Stand, в України є потенціал створити 4,2 мільйона "зелених" робочих місць.

Йдеться передусім про сектори, які сприяють сталому розвитку та зменшенню негативного впливу на довкілля: енергетика, транспорт, водопостачання, охорона здоров’я та освіта. Фактично, реалізувавши свій потенціал у процесі розвитку зеленої економіки,  можемо повністю компенсувати робочі місця, які Україна втратила під час війни.

Мало того, величезна частка коштів від європейських урядів, фондів, організацій та міжнародних донорів, які планують виділити на відбудову і розвиток України, прив'язані саме до зеленої реконструкції, а приватні інвестиції у  «зелений» бізнес та збереження екології демонструють стрімку висхідну тенденцію. Дослідники передбачають рекордне зростання робочих місць саме у сфері відновлюваної енергетики та галузях, пов’язаних зі зміною клімату.

Зелена трансформація видозмінює та розширює ринок праці, зокрема й через розвиток освіти, адже післявоєнна відбудова на основах зеленої економіки передбачає залученість кваліфікованих працівників, для яких розробляють і запускають сучасні навчальні програми.

Розвиваючи зелену економіку, ми перебудовуємо і зміцнюємо економіку країни загалом, нівелюємо залежність від викопного палива, відчиняємо двері до Євросоюзу та іноземних інвестицій, отримуємо нові робочі місця й чистіше довкілля, творимо безпечніше майбутнє для наших дітей.

У центрі справедливої трансформації завжди перебуває людина

В нашій країні десятки років шахти закривали без  будь-якої програми підтримки  вугільних регіонів, а тому більшість громад опинились у скрутному становищі, виявились неготовими до невідворотних змін, які віддавна гучно стукають у двері. 

Насправді зменшення видобутку викопного палива, як і зменшення кількості рентабельних шахт – це загальносвітова тенденція, яка триває не одне десятиліття. Різниця лиш у тому, що в багатьох державах віддавна реалізовують модель регіонального розвитку, яка передбачає перехід на зелену енергетику, високий рівень життя і хороші перспективи для мешканців вугільних громад. Власне, ця модель і отримала назву справедлива трансформація.

І сьогодні є дуже багато прикладів, коли завдяки справедливій трансформації вугільні громади різних країн не тільки безболісно пережили процес відмови від видобутку твердого палива, а ще й отримали хороший поштовх для розвитку і навіть докорінно перебудували економіку.

Гасло справедливої трансформації – «Just transition, no one left behind». Йдеться про трансформацію економічної системи у спосіб, який  максимально справедливий та інклюзивний для всіх зацікавлених сторін,  адже створюються  можливості для гідної роботи і при цьому нікого не залишають осторонь. Нові підприємства і проєкти, залучення міжнародних коштів, зростання надходжень в бюджет – все це складові справедливої трансформації, але найголовніше те, що  в центрі усіх процесів завжди перебувають люди.

Трансформація вугільних регіонів – поштовх для повоєнної відбудови

Успішна справедлива трансформація передбачає реалізацію численних проєктів, які забезпечать появу нових робочих місць, кваліфікованих кадрів, достойні зарплати працівникам, а отже – надходження в бюджети.  Це також лепта в економічну стійкість країни, яка необхідна  для реалізації масштабного проєкту під назвою післявоєнне відновлення.

Післявоєнне відновлення України – це  надскладна задача, точних формул вирішення якої не знайдемо ані за кордоном, ані в підручниках. Безпрецедентні виклики вимагатимуть винайдення й реалізації  власних формул та рецептів, які згодом мають всі шанси потрапити у ті ж таки підручники. Але ґрунт для віднайдення цих формул маємо готувати вже зараз, адже потім доведеться дуже швидко ухвалювати рішення, йти на безпрецедентні кроки, оперативно, грамотно та ефективно використовувати кошти на відновлення. Водночас така розкіш як помилки має бути зведена до мінімуму.

Багато вугільних міст сьогодні перебувають під окупацією і зазнають шалених руйнувань. Після повернення цих територій нам стане в пригоді позитивний досвід справедливої трансформації, адже в громадах сходу України стикнемось із ще більшими викликами. 

Тож вугільні громади, які нині перебувають в умовному тилу, мають ставати скарбничками вдалих проєктів справедливої трансформації; потрібно творити історію успішної співпраці вугільних громад з міжнародними донорами та плекати висококваліфікованих фахівців, які, набувши необхідного досвіду, допоможуть в майбутньому швидше й ефективніше реалізувати трансформацію у тих вугільних регіонах, які зазнали значних економічних, інфраструктурних та екологічних збитків внаслідок війни.